Надія Кир’ян

У маминім саду

У маминім саду вітрець гілки колише,
Гілок не дістю, бо я іще мала,
Та знаю, що ніде нема землі рідніше,
Ніж мамин білий сад, де вишня зацвіла.

Цвіт загадковий, світ загадковий,
Світ пелюстковий, ніжний мій світ
Вишня-матуся, вишня бабуся
Радо стрічають мене край воріт.

У маминім саду щодень було гарніше,
Та як би не було, а донька вироста.
І от вдягла фату — і вже цвіте, як вишня,
А матінка стоїть у сонці золота.

У маминім саду вже не панує тиша,
Немов дзвіночок, в нім онучечка мала.
Легкий вітрець її на гойдалці колише
В бабусинім саду, де вишня розцвіла.

Роки собі пливуть, а Ви все красивіші,
Матусенько моя, бабусенько свята.
Я бачу білим світ, бо він мені світліший
Крізь мамин білий сад, де вишня розцвіта.

Цвіт загадковий, світ загадковий,
Світ пелюстковий, ніжний мій світ.
Вишня-матуся, вишня-бабуся
Радо стрічають мене край воріт.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle