Валерій Ілля

У глибині ляку вирвати квітку

у глибині ляку вирвати квітку
моя душа билиною до вашої тулиться
тугою цвіту кольору самоти
яку не виспівати маковим цвітом —
кривавим ганчір’ям од ран оддертим
у полі що відвіку лиш пітьмою цвіте
і сирітством народу
який так довго не міг відрізнити
дівчину від квітки

1983

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle