Платон Воронько

У атомну війну повірити не можна

У атомну війну повірити не можна.
Чому ж мені так боляче-тривожно?
Чому ввижається слизька, одна-єдина
Льодина в морі і – на ній людина?
Жахлива самота – ані душі довкола.
Зола на всій землі давно вже прохолола.
Рябіє струп'ями розтоплене каміння –
Німі надгробочки одвічного творіння
Мільярднорукого розумного труда.
А на крижині мати молода –
Ні мужа, ні дітей не вигляда.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle