Дмитро Павличко

Ти пахнеш, наче конюшина біла

Ти пахнеш, наче конюшина біла,
Я ж підійшов до тебе, ніби кінь,
Губами доторкнувся твого тіла,
Де повно ніжних, тайних тремкотінь.

Тебе не бачив я, а тільки запах
Вдихнув з твого гарячого плеча,
І в пахощів твоїх ласкавих залпах
Спізнав – ти жінка вже, а не дівча.

І я злякався – муж, а не хлопчина,
Дивився в тебе, не піднявши вій,
Спізнаючи – ти біла конюшина,
А я лошак, тепер навіки твій.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle