Ти дивишся.

Ти дивишся. А я вже – як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по «Гаусівській шляпі»:
отак-от – «здрастуй», а отак – «прощай».

Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.

Правовласникам

Всі тексти творів викладених на сайті взяті з відкритих джерел або з дозволу авторів. Якщо ви є власником виключних майнових прав на ті чи інші твори розміщені на сторінках ukrbooks.com і ваші права цим порушуються — зв'яжіться з нами по електронній пошті.

Підтвердження відправлення повідомлення про помилку в тексті