***
Тут не розрядив пістоля
Ні свій, ані військо враже,
Але мало хто і встояв –
Бо лиш побілів, мов сажа.
І в лемент чкурнув, у гомін,
А там – наче хліб покраявся.
...Лиш чути було крізь стогін,
Що мало хто з них там каявся.
***
Тут не розрядив пістоля
Ні свій, ані військо враже,
Але мало хто і встояв –
Бо лиш побілів, мов сажа.
І в лемент чкурнув, у гомін,
А там – наче хліб покраявся.
...Лиш чути було крізь стогін,
Що мало хто з них там каявся.
- Ви, Марійо, у кого георгіни1 брали, що такі дуже веселі та пишні? – питає Васюта почерез паркан сусідку. – Я свої як не пильнувала, а таки якась бола їх скосила. Скрутилися…
Читати далі »
ДОСТЕМЕННО ПАНСЬКА ДОЛИНА знала одне: Катрінка назвала доньку не по кровному татові, а так, щоби лиш відвести людські бесіди від правди, а дитину — від осудливих…
Читати далі »
НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ... –... ВІР АБО НЕВІР, але, бігме Боже, не вмирала би ніколи, аби навіть не мала що робити! – розвертається…
Читати далі »
У НЕДІЛЮ, до сходу сонця, після сходу сонця й заходу, до служби Божої, під час читання Євангелія й після триразового панотцевого благословення…
Читати далі »
Головосіки. Голову відсікти В пропасниці, в пропасниці…
Читати далі »