Тримайся, Джохаре, хай знає Москва,
Що воля не вмерла і правда жива;
Став прахом Єрмолов, зотліє Грачов —
Ніколи ж не стліє твоя корогов;
Оглянься, он хлопці в’юнкі, наче хміль,
То предки з тобою — Мансур і Шаміль;
Тебе заступає Мазепа в бою,
Костюшко ладує рушницю твою.
Юлаєв нагайку дарує — бери,
Бичем з окупантів здирай машкари!
Кастусь присягає на вірність тобі,
І Сахаров плаче — за тебе в мольбі;
І кличе повстанців на бій-газават
Чупринка-Шухевич, твій перший солдат;
Московські закови спадають із душ,
До тебе на поміч іде Гіндукуш;
В чалмі білосніжній, немов моджахед,
Ельбрус наступає: “Джохаре, вперед!”
Тебе піднімає на крилах Кавказ
І благословляє великий Тарас.
Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками…
Читати далі »
Я стужився мила, за тобою, З туги оберувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам один між буками стоїть…
Читати далі »
Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць – Таємниця твого обличчя…
Читати далі »
Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави…
Читати далі »
Був день, коли ніхто не плаче, Був ясний день, як немовля. Та я здригнувся так, неначе Твоє ридання вчув здаля…
Читати далі »