Михайль Семенко

Трамп

В моїй душі стільки болів і ран роз’ятрених,
Як на Хрещатику електричних ламп.
І навіщо для мене стільки вигуків отеатрених,
Коли для вас до кінця і завжди я — трамп!

І навіщо ваші погляди, і презирство, і рецензії,
Коли я очікую на барабан з ваших шкір!
Ах, ви ж спостерегли вже,
що я не потребую пенсії,
І цілком у іншу сторону
направив трамп своїй зір!

16. IV. 1917. Владивосток

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle