Галина Паламарчук

Тоненько тенькає

Тоненько тенькає, як порвана струна,
як стрічка фінішна, на грудях павутина.
Але не відпуска лиха година,
поза фізичними законами вона.
Минає день, минає жарт і сміх,
І черешок листка минає руку.
І ти минеш усе, і навіть муку,
а після того ти минеш усіх.
Та недоречний мимовільний сум.
Душа розтане, як шматочок льоду,
Для іншого, для вищого польоту —
Понад лихими мірами часу.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle