Микола Руденко

То вберу в троянди, то у сажу

То вберу в троянди, то у сажу.
Світло чи пітьма тобі за тло.
А коли ж, кохана, врівноважу
Я в тобі людське добро і зло?

І коли нарешті зникне з хати
Докір, котрий смуток залиша?..
Мабуть, лиш тоді, коли кохати
Вже не вмітиме моя душа.

24.ХІІ.79

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle