Надія Кир’ян

Тесля

Пахуча стрічка з-під рук втіка —
Стружка тече, мов ріка.
На одному березі тесля молодий,
На другому — теслин дім.
У тому домі донечка,
Як молода свічечка,
У теслі руки аж співають.
Люди кажуть: “Диво, та й годі,
Ну й співучі вікна у теслі виходять”.
Вікна ловлять щебет ластівок навесні
І м’які кроки снігу,
І п’янкий шепіт лободи,
І жебоніння води.
Робить тесля двері й віконечка —
Тесля має в колисці донечку.
Рано чи пізно
Та дівчина піде…
Дівчину степи покличуть,
Дівчину вітри покличуть,
Дівчину весна молода покличе…
Та звідусіль манитиме батьківський поріг,
Бо пахне стружкою у дворі,
Бо соснова ріка у віки тече,
Бо сніг фіранки на вікна тче,
Бо двері ловлять ластівок навесні,
Бо батькові вікна світять у ніч.