Анатолій Таран

Телятниця з далекого села

Телятниця з далекого села
живе у закордонному готелі.
Вона така тихенька і мала,
як той горобчик, в цій чужій постелі.
Та вимкне світло – місяць зазирне,
і світять перса – в дивнім сяйві стіни.
І упаде раптово на коліна
моє натхнення, що не зна мене.
Освітить сяйво стіни від примар,
вона лягає лебедятком спати.
Скінчився день у гуркоті між хмар,
щоб завтра знову з тріскотом палати.
Муркоче тихо слово – «будуар».
Зітхає місто, як вночі телята...

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle