Павло Гірник

Там, де мовчкома, добріший буду.

Там, де мовчкома, добріший буду.
Тут, самому, голосно мені.
Війти б у ліси, немов на люди,
Заспівати в небо до рідні,

В тому небі упізнати маму,
Притулитись до її щоки.
Поза метушливими світами
Йти собі по рясту напрошки.

Там тихіше, воріженьку-брате,
Там і мови рідної нема.
Що тобі казати чи питати?
Просто хліба вломлю мовчкома.

весна 2002

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle