Павло Гірник

Така благенька долі волосінь.

Така благенька долі волосінь.
Такий нещадний дотик до сваволі.
Нема тобі ні сліз, ні голосінь,
Є тільки шлях повз верби охололі.

Вдивляєшся. Поцінюєш. Мовчиш.
Торочиш німб, скликаєш поторочі.
Вже майже світ, в якому майже сич,
Який собі кричатиме щоночі.

Або іди, або спини часи.
Або віддай, або тримай, як зброю.
Ви, владні й полохливі голоси,
Постаньте, як трава, перед собою!

2000

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle