Павло Гірник

Так тихо світиться зима.

Так тихо світиться зима.
Тобі не холодно, а люто.
І небо руки підійма,
І слово кригою окуте,

І все у злагоді. Стоять
Лише віки над головами
Та закипає перемать
Над майже Божими снігами.

Ніхто Тебе не привіта,
Але й спитати не посміє:
— Ти непорочна і свята.
А що тут доброго, Маріє?

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle