Михайль Семенко

Тайфун

Повіяло зашуміло з моря
На Брата і Сестру*
Понесло на долину хору
Примари без рук.

Шматками темряви закидало міжгір’я
Чорними хрестами закрутило внизу
Заскиглили душі від пекельного зневір’я
А сонце — сонце було поблизу!

Протиснулось на рятунок вимушений
Стиха розтанули плями і зникли хрести
І запитав Пан до решти видушений —
Хто Ти?

29. IX. Сучан

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle