Микола Сингаївський

Сивим-сино на полях

Сивим-сино на полях –
це трава сиво-зелена.
Звечора, либонь, не ждалось,
а на ранок – паморозь.
Та не приморозь – мороз,
рівчаки за ніч зашерхли.
А в дворі вода у діжці
льодом-прозірцем взялась.
Стрепенувся лист на гілці,
і думкам тривожно стало.
Так душа в когось черствіє,
хутко льодом віддає.
Чим зарадить листу можна?
Чим розвіяти байдужість?
Сонце зійде – лід розтане,
а душа немов шкоринка.
Це, морозе, ти навіяв
роздуми ніяк не втішні.
А трава сиво-зелена
ще тобі не піддається.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle