Дмитро Павличко

Свято

Нарешті вийшла з пуп’янків листва,
Ростуть чеченські прапори зелені;
Москва (бійці в гарячці та в гангрені)
Жде гостей на травневі торжества.

Побєда! (Брешете, Чечня жива!)
І там, де бігали царі скажені,
Ідуть юрмою (совість у кишені)
У масках всі — біля глави глава.

Сміються. Пильно витирають ноги.
Заходять під склепіння золоте,
П’ють келихи за радість перемоги,

Але в слідах за ними… щось не те,
Підошва ловить щось липке й густе —
Сочиться кров з кремлівської підлоги.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle