Марта Тарнавська

Світові

Цей світ є для мене і я для світу,
що моє серце вагою пригнітив,

немов непритомний коханець.

Уся віддаюсь у безжурнім полоні,
хоч він несе смерть мені у долоні,

мені, найвірнішій з коханок.

Скарби різноликі, метеликів крила
кладе перед мене на мить, що наспіла,

аж знову розкине їх вітер.

Цілую уста многоусті, жадані:
в обіймах, прошу, говори про кохання,

аж вічно засну я, мій світе.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle