Павло Гірник

Світла тиша, світла тінь

Світла тиша, світла тінь
Світлі спогади і луни.
Із яких мені видінь
Ті, що росами гойднули?

Відбудили праслова
Вітер на вітри пустили
І стерня, немов жива
Протинає небосхили.

І німує, і гримить,
І змагається, і рветься
Те, що зупиняє мить
Не зважаючи на серце.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle