Павло Гірник

Суди мене, прокляття не моє

Суди мене, прокляття не моє,
Суди як є, не май жалю до слова.
Такого дару й Бог не переп’є —
Це не весілля, а пора Судова.

Свіча горить, і падає свіча,
І світ горить, і зорі над вертепом.
Кого вам, браття, ще не вистача —
Художника? Хорунжого? Поета?

Судіть мене — ні Прип’яті, ні круч.
Судіть мене — ні розуму, ні влади.
Нашвидкоруч… Усе нашвидкоруч..
Немає спину і немає ради…

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle