Олесь Бабій

Стріча

Ти йшла по вулицi зi мною
Усмiхнена, як гожий ранок,
I показала ти рукою:
– Поглянь! Ось там є мiй коханок.

I щось було в тiм словi скрите,
Як втiха iз любовним шалом.
Та моє серце вже пробите
Словами тими, мов кинджалом.

А я смiявся, мов на сценi
Паяц, що власне щастя втратив.
Твiй глум, слова твої шаленi
Страшнiшi присуду Пилата.

А вiн, щасливий твiй любовник,
Iшов так гордо, так безжурно,–
Не знав, чим серце моє повне,
Що муза ти мого «Ноктюрна»...

Із збірки "За щастя оманою..." Жмуток другий. 1930 р.

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Олесь Бабій»