Павло Мовчан

Стежина

Стежина та витка
Лягла у далі сині…
А горщик молока
нашепче щось дитині.
Допоки донесе,
травиченьку напоїть
і розповість усе
квіткам про тихе поле.
Там ящірка сучком
засохла на грудині —
напоїть молочком…
І зв’ялену билину.
І в тріщину жаску
наллє його доволі,
а залишки — сірку,
бо ж йому спечно в полі…

1973