Михайло Петрович Старицький (2 (14) грудня 1840 — 14 (27) квітня 1904) — український письменник, поет, драматург, прозаїк, театральний та культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.
Михайло Старицький переробляв п’єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об’єднану українську професійну трупу. Так були написані знамениті «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями», «По-модньому». Великий внесок зробив Старицький і в українську драматургію. Найсильніші соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).
Твори