Павло Гірник

Сталось кохання.

Сталось кохання.
І знову не хочеться жити,
Вірші писати про те, що колись не було.
Просто нікого немає у білому світі
Й ти вже землею ніколи не станеш, золо.

Наче не хочу встигати.
На волю не хочу.
П’ю за свободу, яка нас усіх переп’є.
Два кольори на державному білому клоччі.
Муштра осібна під гасла твої, солов’є.

Це навіть добре, любове.
Покину писати.
З’їжджу за кошт Президента в якусь Колиму.
Дату поставлю.
І муху покличу до хати.
Кульку надму.

весна 2002

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle