Віктор Грабовський

Сприймаємо життя всерйоз

Сприймаємо життя всерйоз —
згоряємо по-справжньому…
Та й найвсевладніший мороз
вже знає, що не страшно нам.
Ми, діти Сонця гомінкі,
живемо, як цвітем!
І через пагорби віків
тепло своє несем
усім, хто серцем не погас,
хто вірує в Любов,
яка рятує повсякчас
і є всезрячий Бог.
Немає смерті над життя!
Лиш всеблаге тривання
від бороття до вороття —
крізь вогнеграй світання.
Лиш досконалий сяйва Дух,
мов іскра з-під кресала,
прозріє суть речей —
крізь рух,
яким Любов повстала.

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Віктор Грабовський»