Спаскудився світ. Застороги
мов кульки, і все — від стіни.
Хіба забинтують дороги
пронизливий стогін вини?

Хіба за чітким перестуком
байдужих вагонних коліс
забудеться проповідь крука
і спалений стронцієм ліс?

Хіба ти похвалишся нині,
що світ і тебе не спіймав?
Прив'ялені грона калини
такі полинові на смак.

Так важко випростує крила
японських журавликів клин.
І падає ядерна брила —
євангельська зірка Полин.