Микола Руденко

Сосни — колони собору

Сосни — колони собору,
Небо — розписана баня.
В білій безмовності бору
Дятла ритмічне длубання.

Дятел — як попик, що носом
Мудрість длубає церковну.
Сонце освітленням косим
Схожість довершує повну.

Дятле! Молитви не треба
Із крижаного Синаю.
Сам я під банею неба
Вищу премудрість пізнаю.

Засіб длубання простого
Між сніговими дарами
Не розповість, що святого
Є у зимовому храмі.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle