Надія Кир’ян

Сонячна стежка

Вологою пахне легкий вітерець,
А я по стежині іду навпростець.
Вузенька стежина з трави вирина.
Куди вона — знають вітрець і весна.
Мені ще так гарно в житті не було,
Хоча моє літо у осінь спливло.
Нехай за водою втікають літа,
А стежка у сонці однак золота.
На скрипці трави вітерець виграє,
Що часу немає, а вічність лиш є.
Кульбабка голівку здає, мов оброк,
Здається, до злету один тільки крок.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle