Надія Кир’ян

Сонячна стежка

Вологою пахне легкий вітерець,
А я по стежині іду навпростець.
Вузенька стежина з трави вирина.
Куди вона — знають вітрець і весна.
Мені ще так гарно в житті не було,
Хоча моє літо у осінь спливло.
Нехай за водою втікають літа,
А стежка у сонці однак золота.
На скрипці трави вітерець виграє,
Що часу немає, а вічність лиш є.
Кульбабка голівку здає, мов оброк,
Здається, до злету один тільки крок.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.