Платон Воронько

Слова не штампують, як мідну грошву

Слова не штампують, як мідну грошву,
Хоч штампи-шрифти знакомиті здавна.
Слова мають серце і душу живу.
їм так, як і людям, потрібна весна
Під сонячним небом, на щедрому полі.
їм простору треба, крилатої волі,
Родини близької, і рідної хати,
І новонароджень в устах немовляти.
Найбільше їх щастя – поезії мова:
В ній подвиг, і пам'ять,
І совість – од слова.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle