Казна за що усі люди,
Де б я тільки не ступив, —
Дорікають мене всюди…
Я ж нічого не робив!
Обіймав собі посаду,
Був завклубом років два,
Їздив навіть у бригаду
В тому році на жнива.
Говорив культурні речі,
Клуб щоденно відчиняв
І терпляче кожен вечір
Наодниці там куняв.
А тепер я від скорботи
Зовсім спокій загубив…
За що вигнали з роботи?
Я ж нічого не робив!
Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина…
Читати далі »
Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде…
Читати далі »
Можна вірить другові чи милій, Марить наяву чи уві сні, Білизну червневих ніжних лілій Заплітать букетами в пісні…
Читати далі »
Минуле не вернуть, не виправить минуле, Вчорашне — ніби сон, що випурхнув з очей…
Читати далі »
Немає смерті. І не ждіть — не буде. Хто хоче жить, ніколи не помре. І будуть вічно веселитись люди, І танцювать дівчата в кабаре…
Читати далі »