Марта Тарнавська

Сіль землі

Як чумаки колись по сіль
ішли від рідних хат і піль,
хоч в серці туга, жаль і біль,
— ішли у Крим —

так ми за море подались,
хоч заповіли-поклялись,
що ми ще вернемось колись
у рідний дім.

У преріях сини степів
знайшли найбільший скарб скарбів:
вільне життя і гордий спів —
свободу — сіль землі.

Чумацький знаємо звичай:
гостинців скрині повні вкрай —
ми привезем у рідний край
свободу — сіль землі.

1975

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle