Степан Руданський

Шляхтич

Мша кінчилась у костьолі,
Люд порозсипався,
У костьолі тілько шляхтич
Убогий зостався.

Та ще десь за образами
Захристиян лазить,
То святих там заслоняє,
То в них світло гасить.

Обдивився кругом шляхтич —
Не видно нікого,
Та живенько, де Антоній,
Припав до святого:

«B?agam ci?, cz?owieczku ?wi?ty!
B?agam ci?, Antoni!
Podaj, serce, mnie pieni?dzy,
Niech ja kupi? koni!» *

А тут йому з-за святого
Грубий голос чути:
«Nie dam, nie dam dla ga?gana,
Nie dam i na buty! » **

І в минуті бідний шляхтич
На ноги схопився,
Подивився на святого,
Ближче підступився.

«Da?e?, nie, Antoni ?wi?ty,—
Каже до ?wi?tego.—
Tylko nie kpij — jestem szlachcic,
Nie pozwalam tego!» ***


___________________________
* Благаю тебе, святий чоловіче,
Благаю тебе, Антонію!
Дай, серце, мені грошей,
Я куплю коней! (польськ.) — Ред.
** Не дам, не дам негідникові,
Не дам і на чоботи! (польськ.) — Ред.
*** Дав ти чи ні, святий Антонію, —
Каже до святого,—
Тільки не глузуй — я шляхтич,
Не дозволяю цього! (польськ.) — Ред.