Пантелеймон Куліш

"Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі..."

Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі?
Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм.
Тиха фіалка злякалась, троянда понурила очі,
Зблідла, як смерть, і лілія, з непевним стогнаннєм.

Місяцю любий! пречисто твої квітоньки пробувають.
Правду про них ти говориш, та й я, не фальшуючи, знаю,
Як покіль ти їх, вродливих, освітиш, вони підслухають,
Що я, з кохання п'яний, до ясненьких зірок промовлю.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle