Що може віщувать про плід тернова квітка?
Оголеність стебла не змінюється в звук.
На грубих чагарях лежить легка намітка,
заплутавши в собі бджіл золотий ланцюг.
І просторінь крихка розкрилася в незнане,
покірно ведучи свій погляд, щоб збагнуть,
чом неодмінно в цих мережах тонкотканних
доцільність а чи лад присутні мають буть?
Цвіте? Нехай цвіте. Само все по собі…
Не ранить спогадів, не будить криво думки;
а що за втіха в тій порожній ворожбі,
коли легкі слова загірчують скуштунки.
Проте ласкавлюсь сам до білого суцвіття
і в гордощах своїх стаю на рівень з ним,
щоб з пам’яті вчитав метелик перелітний
і все це заховав до іншої весни.
Зійшло, непам’яттю розмилось вчорашнє, літнє, нетривке, і пахолодь заповістилась, і покотилось упівсили…
Читати далі »
Вздовж стежки корінь повзко славсь, Конкретний, як жадання; гриміла збруя раз у раз сама, без коливання…
Читати далі »
Відхилялось чисте небо — жовтий полог йшов у літ, і світився в півня гребінь під вікном, як первоцвіт…
Читати далі »
Виснажується день, забарвлюється тиша, крізь глицю швидко дише — колише павука…
Читати далі »
Вже голос розповивсь і воленьку святкує… Сягаючи тебе, стає мій клич відлунням. Ой скільки голосів кричало моїм горлом: — Волі! Хліба! Мамо…
Читати далі »