Павло Гірник

Що буде, що було — востаннє.

Що буде, що було — востаннє.
Вдивися у буденну мить!
Не прогайнуй того повстання,
Коли без відома болить,

Коли в душі нема нічого —
Лише саме передчуття
Отої битої дороги,
Що вже над урвищем буття…

Зневірився, бо що не пишеш,
Вже пережив і спопелив.
Навчай себе такої тиші,
Коли не треба рим і слів.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle