Михайль Семенко

Серця штори

Що тобі каже не мапі море?
Яка самотна у присмерк постать!
Вирисуються у пітьмі твори —
Тоді поїдем у гості.

До рідних скель через степи і гори,
Через Азію по веселій лінії.
А тепер… Затули серця штори,
Не буди туги осінньої.

1918
Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle