Валерій Ілля

Самотність серед літа

хто пішов із двору
кого винесли
і вже ніхто не приходить
та все частіше прилітають уночі
і в кожного у руці окраєць далини
з тої хлібини що за душу
тай вдень не забувають але вже ластівками
приліпилися до бабиної самотини
гніздом повним ластовенят
а коли ті розлетяться стара ластівка така
наче з бабиної душі вилетіла
як вийде баба з хати проситься назад

1987

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle