Анатолій Таран

Сам собі я зраджувать не стану

Сам собі я зраджувать не стану –
буду я писати, як писав,
за лугів зеленим тихим ставом –
чорної землі широкий став,
а над ставом плавають хмарини,
що зібрались в ірій до весни...
Ніжна хвилька рідної травини.
І могутня хвиля борозни.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle