Галина Паламарчук

Сади мовчать заціпенілі

Сади мовчать заціпенілі
У цвіті невимовно білім.
Чому, як гляну травню в вічі,
То думаю про вічність?

Киплять, киплять зелені крони,
І пристрасті — над всі закони.
Чому, як повна щастям вщерть,
То думаю про смерть?

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle