Риба-кит живе у морі,
Вільно диха на просторі.
А в ріці не плава, звісно,
Тут китові дуже тісно.
Сині хвилечки хлюпочуть,
Із китом погратись хочуть.
Наша річка без кита —
Наче рибка без хвоста.
От якби китовий татко
Нам привіз своє дитятко —
Ми б усі його любили,
В річці воду підсолили.
Кит сказав: „У морі хвилі
Нам, китам, до болю милі.
А у річці, любі діти,
Пречудово сому жити”.
Сині хвилечки хлюпочуть,
Із китом погратись хочуть.
Наша річка без кита —
Наче рибка без хвоста.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »