Надія Кир’ян

Роса на крилі

Коли відлітає літак,
Залишається білий дим.
І під вікном отам
Сліди.
А потім дощі і синь,
І згадка, як сон.
І якісь зелені ліси,
І конвалії з росою.
Увечері одне вікно
Не світиться знову.
І відцвітає липою
Літо.
Чомусь так сумно
Іти в сутінках
І летить з гілок листя,
Що пахне липою.
А те вікно
Не світиться знову.
Берізка гілку гойдає:
„Не знаю…”.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle