Надія Кир’ян

Ранкова тиша

Ранкова тиша криницю заколисує.
Снопи світла у дротах, мов бджоли, гудуть.
Відра удвох лагідну розмову ведуть.
Самотньою стежкою
біла жінка по воду йде.
Мороз крізь пальці тече.
Білий іній долоні коле.
ПОЗАМІТАЛО СТЕЖКИ
Позамітало стежки.
Не розпускатись брості.
Вже не ходить сусід
До сусіда в гості.
Край села не сходяться на вечірні свята —
Кожен дивиться свій телевізор у хаті.
Ой, позамітало
стежинки і стежки,
Падають сніжинки,
легенькі, мов ластівки.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle