Фантасти голови сушать —
Як час повернути назад…
Загляньмо до себе в душу —
А там — рабовласницький лад.
Вважаємось ми не рабами —
Нас вільними звуть людьми.
Торгують тепер не нами —
Торгуєм собою ми.
Подачки страшні і жорстокі
Приймаєм хоча би раз —
І маєм життя та спокій,
Лиш волі немає у нас.
Работорговцями стали
У роки хули і хвали.
Не тільки себе продавали —
На муки скількох продали!
Тепер виповзаємо з ями
І бачим себе без прикрас.
В історії — білі плями,
А чорні — в душі у нас.
Своєї історії власники,
Змиваємо плями ганьби.
Не кінчиться лад рабовласників,
Допоки в душі ми — раби!