Писано по золі
Зорями і вітрами,
Як ми з тобою йшли
Там, де батьки вертали,
Писано по щоці
Яром і долиною,
Як в золоті дощі
Падали головою,
Як розсували мить
І дарували горе
Спрага і ненасить,
Моторош і покора.
Писано, як у вир
З безвісти або чару
Перетече ясир
Гирлами яничарів,
Звйде сухий вогонь,
Схований у насінні…
Що мені, крім долонь
Материної тіні —
Солі не при столі,
Волі поза вратами?
…Писано по золі
Зорями і вітрами.
Чуєш, брате соколику, відлітали гуси… Вже й поля позамерзали, і дощі загусли, Вже й морози невсипущі підпалили крила. От і впали біля хати старого Кирила…
Читати далі »
Запитують мене у класі діти: — Скажіть, письменник скільки заробля? …Відкіль оця хвороба — все на світі Ще змалечку підбити до рубля…
Читати далі »
У долонях твоїх спалахне чорнобривцем тихий огник печалі. Не шукатиму слів. Буду слухати дощ. Сповідатимусь мовчки…
Читати далі »
Про це нагадають долоні. І скроні. Таке не примариться в сні. …Орали город мій знесилені коні І падали в борозні…
Читати далі »
…Одцвіте, наче сонях, колишнє село, І Маруся зів'яне, як м'ята. І рушник одцвіте — перебите крило, На якому уже не літати…
Читати далі »