Надія Кир’ян

Присвята

Д. Чередниченкові — редактору
моєї першої збірки
з нагоди 30-ліття невиходу в світ

Не вийшла в нас збірка ні перша, ні друга,
Але я в ту пору знайшла собі друга.
Хоч видати книжку тоді не дали,
Та пісню свою ми однак зберегли.
„Роса на крилі” не побачила світ,
Та ми не спинили до сонця політ.
Росою виблискує біле крило —
Між нами підлоти і зрад не було.
Легенько кружляють думки в голові
І ми іще, Дмитре, їй-Богу, живі.
Нехай за водою спливають роки —
З джерел витікають чистіші струмки.
До хат українських летять ластівки —
І прийде весна в Україну таки!

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle