Віктор Грабовський

Примха

Дитина плаче…
Що то їй бракує?
Цукерку дають — не хоче.
Цяцю-карбованця тичуть — одбрикується.
Тато запальничкою жертвує —
верещить-надривається.
Мамуся нервує,
на людей оглядається,
лиш озаддя у мамусі коливається, —
це таке вередливе,
крий Боже…

А воно, яснооке, очка протерло,
від цяцьок-забавок німецьких і турецьких
одвернулося, мов недуже,
до мамусі-невмивусі ручки простерло:
“Поцілуй мого пальчика, мамо…
Бачиш? Отут, біля нігтика, болить дуже-дуже”.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Віктор Грабовський»