Прийшли з трави. І підемо в траву.
Дорога в сто розлук, дорога в сто печалей,
Де пахне сто вітрів і де сто сонць живуть,
І плачуть лебеді осінніми ночами.
Відпах барвінок. Відпливли вінки.
І всі хрести відхрестяться помалу.
І тільки звично моляться віки
На ті церкви, які ми зруйнували.
Сто сонць торкалося мого чола,
І сто вітрів губилося у листі,
А ватра все горіла, гріла і пекла,
Як сум за полем і за вільним лісом.
Вже снігові троянди з мертвих уст,
І снігова дорога в сто печалей.
Прийшли з трави. І підемо в траву,
І плачуть лебеді осінніми ночами.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »