Павло Гірник

Прийди коли і просто помовчи

Прийди коли і просто помовчи
В моїй сумній незатишній оселі.
Зігрію чай. Посидимо вночі,
Підсолодивши думи невеселі.

Вже спить село, ухоркане за день.
Сплять язики, намуляні плітками.
Прийди коли і стань біля дверей
Під рушниками, зорями й вітрами.

Пишу листи у вирій…

Тільки ти

Зігрієш серцем руки охололі.
Живу тобою, плачу в самоті,
Від тебе починаюсь, рідне слово…

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle